Професор і видатний геолог Костянтин Феофілактов. ГО “НРВ” продовжує цикл розказів про відомих геологів України

Костянтин Матвійович Феофілактов – видатний геолог України, професор. Він  народився 200 років тому і став засновником київської школи геологів та петрографів. Його професійне  життя було яскравим та насиченим на досягнення.  Він автор геологічної карти Київської губернії та детальної геокарти Києва у масштабі 1:16 800. Костянтин Матвійович створив підгрунтя вітчизняної картографії і став засновником гідрогеологічних досліджень в Україні та одним із фундаторів інженерної геології. Вперше в університеті він ввів навчальний курс із палеонтології.

Костянтин Матвійович Феофілактов народився  1 листопада 1818 року у Санкт-Петербурзі. В 1841 році закінчив Головний педагогічний інститут в Петербурзі. Починаючи з 1845 був виконуючим обов’язки ад’юнкта кафедри мінералогії та геології університету Св. Володимира.

Після захисту дисертації “О юрских и меловых осадках Киевской губернии”  в 1849 році отримав ступінь магістра мінералогії та геології. У грудні 1851 р. захистив дисертацію “О кристаллических породах губерний Киевской, Волынской и Подольской” і отримав ступінь доктора природничих наук. 26 березня 1852 р. затверджений екстраординарним професором кафедри мінералогії та геології. З грудня 1853 р. – ординарний, а з листопада 1871 р. – заслужений ординарний професор цієї кафедри.

В університеті викладав курси мінералогії та геології. 1872 року підготував геологічну карту Київської губернії у масштабі 1:420 000, 1874 р. – детальну геологічну карту Києва у масштабі 1:16 800. Костянтин Матвійович створив підгрунтя вітчизняної картографії.

Разом з тим упродовж 1877–1880 рр. та 1884–1887 рр. був деканом фізико-математичного факультету, майже рік (з березня 1880 р. по квітень 1881 р.) – ректором університету. Звільнений із посади за власним бажанням у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Але не зважаючи на це, продовжував плідно працювати, розвиваючи геологічні наукові напрямки.

Помер Костянтин Феофілактов 21 січня 1901 р. у Києві й похований на Байковому кладовищі.

Наукові праці Феофілактова присвячені стратиграфії, тектоніці, гідрогеології, геології антропогенових відкладів України та палеоліту, мікроскопічних методів дослідження гірських порід. Костянтин Матвійович заклав основи стратиграфії палеогену, виконав cтратиграфічне розчленування четвертинних відкладів.

Він є засновником гідрогеологічних досліджень в Україні та одним із фундаторів інженерної геології. Вперше в університеті він ввів навчальний курс із палеонтології.

Одним із перших проводив інженерно-геологічні дослідження околиць Києва, зокрема вивчав зсуви правого берега Дніпра, вказав на можливість артезіанського водопостачання міста. Своїми геологічними розвідками він передбачив існування Дніпровсько-Донецького прогину, що нині є основним нафтогазоносним регіоном України.

Геологічні колекції, зібрані К.М. Феофілактовим, перейшли у власність університету. За його участі поповнився цінними експонатами мінералогічний кабінет.

Костянтин Феофілактов зробив великий внесок у розвиток геологічної науки, адже не даремно його називають засновником київської школи геологів. Він був премійований Російським мінералогічним товариством за геологічні карти Київської губернії та м. Києва. Був дійсним членом наукових товариств дослідників природи в Москві (з 1870), Харкові та Санкт-Петербурзі (з 1875), Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті (з 1855), почесним членом Товариства дослідників природи (з 1875) та Мінералогічного товариства (з 1876) Санкт-Петербурга, Київського товариства дослідників природи (з 1885), а також університетів: Московського (з 1869), Санкт-Петербурзького, Св. Володимира (з 1893) та ін.

Нагороджений орденами Св. Станіслава II (1858) і І (1877) ступенів, Св. Анни II (1864) і І (1881) ступенів, Св. Володимира III ступеня (1873) та іншими нагородами.