Україні необхідне абсолютне переосмислення галузі геологічного вивчення

Сьогодні чи не найбільшою проблемою геологічної галузі України є відсутність якісного ринку геологічної розвідки. Якщо в Європі, Америці чи Канаді геологорозвідка – це основа економічної стабільності країни, то в Україні це питання досі не окреслене важливим.

Про теперішні проблеми ринку надрокористування та які необхідні зміни потрібні – розмова з головою громадської організації «Наука, розвідка, видобування» Дмитром Кащуком.

– На вашу думку, яка сьогодні найбільша проблема геологічної галузі?

– Найбільше проблема, з якою зіштовхується геологічна галузь – це відсутність прозорого і зрозумілого ринку геологічної розвідки. До прикладу, в Канаді настільки спрощена процедура, що ліцензію на геологічне вивчення можна отримати фактично не виходячи з дому, заплативши за неї кредитною карткою. Однак, її настільки ж легко можна втратити. Україні сьогодні просто необхідне абсолютне переосмислення галузі геологічного вивчення. Нам потрібне розуміння, що геологічна розвідка – це передусім дослідження, а відтак інвестиції в майбутній розвиток мінерально-сировинної бази України. Вважаю, що підприємства, які мають можливість і бажання вивчати українські надра, повинні мати абсолютно спрощену процедуру отримання спеціальних дозволів на такого виду роботи. Відповідно, якщо підприємство не має можливості виконувати взяті на себе зобов’язання, його позбавляють права спрощеного порядку. Це, на моє переконання, значно пожвавить геологічний ринок в Україні та дасть можливість розвиватись суміжним послугам: бурінню, фізичним дослідженням, відкриється доступ до ресурсів та сировинного капіталу.

 

– В Україні проблема з ринком геологічної розвідки через затягнену бюрократичну процедуру отримання на це спеціального дозволу?

– Перш за все, треба розуміти, що капіталовкладення на стадії розвідки є дуже ризиковою справою. Сьогодні більшість даних про запаси корисних копали є з радянських часів, цій інформації доволі непросто довіряти. Щоб знати потенціал того чи іншого родовища, треба провести дослідження, а це потребує чималих інвестицій. Відтак інвестори йдуть на ризик, вкладаючи гроші в дослідження та розвідку родовища. Як мінімум процедуру отримання спецдозволу на геологорозвідку треба максимально полегшити. Бо ж не про видобуток йдеться, а фактично про науку. Окрім цього, треба переглянути податкове навантаження, наприклад перенести його на етап експлуатації у випадку відкриття родовища.

– Яких сьогодні законодавчих змін потребує ця галузь?

– Наприклад, візьмемо урядову постанову №615, яка регулює порядок видачі спеціальних дозволів на користування надрами. Зміни, які внесли в неї за останній рік, неоднозначні. Як показала практика, це заблокувало величезний сегмент надрокористувачів, створило численні проблеми з переоформленням спецдозволів у процесі перетворення підприємств, наприклад з державних на корпорацію. До прикладу, пункт 8 цього документу, де йдеться про можливість надання спецдозволу без проведення аукціону, унеможливлює всі спроби упорядкувати дозвільну систему та дозволяє обійти саму ж постанову. Кількість випадків користування надрами без проведення аукціону необхідно скоротити, щоб позбавити можливості маніпулювати цим. А 13-ий пункт цієї ж постанови взагалі зобов’язує надрокористувача доплачувати за геологічну інформацію після проведення самим же надрокористувачем переоцінки запасів. Це просто суперечить здоровому глузду. Також це суперечить ст. 28 Кодексу про надра України, згідно з якою збір стягується лише за видачу спецдозволів на користування надрами. До речі, щодо переоцінки. Згідно з урядовою постановою № 865, повторна експертиза та переоцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п’ять років експлуатації ділянки надр (пункт 25). На мій погляд, ця норма є рудиментом і її необхідно відмінити. Вимога щодо обов’язкової переоцінки запасів кожні п’ять років не має технічного обґрунтування та не має прикладів у світі. Треба терміново коригувати ці речі, бо виникає багато непорозумінь. Справа в тому, що в процесі прийняття цих змін не беруть до уваги думки надрокористувачів. Ці зміни вносять та затверджують міністерства, які не до кінця знають специфіку геологічного ринку.

– Ви маєте на увазі, що надрокористувачів в Україні не чують ?

– Не однозначно, бо ініціатива, на мою думку, має йти знизу. Наша громадська організація «Наука, розвідка, видобування» сьогодні займається збором пропозицій від надрокористувачів стосовно законодавчих змін. Ми хочемо стати платформою для об’єднання різних підприємств з подібним ініціативами для вироблення спільної позиції. Зрозумійте, ринок надрокористування в Україні доволі закритий, особливо для іноземних інвесторів. Ми повинні сьогодні підняти питанням геології як науки та питанням надрокористування на вищий рівень. Україні потрібні такі зміни, які б зробили дозвільну процедуру в надрокористуванні прозорою та зрозумілою. Але що важливо, вигадувати велосипед нам не потрібно, у приклад ми маємо успішні практики багатьох країн.

– Деталізуйте, будь ласка, який іноземний досвід та щодо чого ми можемо застосувати в Україні?

– Прикладом стимулювання розвитку ринку геологічної розвідки є власне канадський підхід до цього питання, про що я вже розповідав. Сьогодні в Україні вже проводять аукціони з продажу дозволів на користування надрами, але нам треба тримати руку на пульсі – ми повинні вже обдумувати можливість електронних торгів. Практику по введення електронних аукціонів на користування родовищами має, як я вже казав, США. Також в ЄС є багато практик щодо ефективного розвитку геології та надрокористування.

– Ви маєте на увазі, що Україні пора переходити від звичайних аукціонів з молотком до електронних торгів?

– Так. Наразі проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами регулюється постановою Кабміну №594. Вона має бути перероблена та удосконалена. Свого часу я ініціював розробку проекту постанови про впровадження відкритих електронних торгів, щоб спростило б доступ інвесторів до придбання дозволів на користування надрами та звело б нанівець корупційні ризики. Саме цього потребує зараз наша держава! Електронні торги були б хорошим виходом із сьогоднішньої ситуації. До того ж, маємо міжнародну практику: електронні аукціони поширені майже по всьому світу. Зразком можуть бути США, де всі без винятку спецдозволи продають через електронні майданчики. Перехід на такі торги є еволюційним і практичним. Наша громадська організація вивчає та аналізує такі іноземні кейси, ми маємо на меті їх обговорювати з надрокористувачами та доносити ці ідеї, щоб таки якісно відбувалися зміни в галузі.

– Зараз надзвичайно актуальним є питання покращення організації надрокористування на територіях Донбасу. Плануєте ініціювати щодо цього законодавчі зміни?

– Щоб залучити інвестицій для відновлення інфраструктури у зоні проведення АТО, ми пропонуємо низку змін в постанову Кабміну №615. Зокрема ми будемо пропонувати у межах Донецької та Луганської областей до ціни спецдозволу на користування надрами застосовувати коефіцієнт 0,5. Це у випадках, коли спецдозвіл продають без аукціону.

– Громадська організація «Наука, розвідка, видобування» планує стати ініціативним майданчик багатьох змін?

– Так, ми будемо пропонувати конкретні зміни в законодавстві. Ми маємо на меті спільно з надрокористувачами це зробити. Зрозумійте, учасники цього ринку – це підприємці, які не будуть займатись популізмом. Нам потрібні сьогодні конкретні зміни в конкретних нормативних актах. Зараз ринок надрокористування потребує законодавчих змін, і маю сподівання, що вже найближчим часом ми будемо презентувати перші напрацювання.